(Автор: з народного)
Зоря-зірниця,
Красна дівиця,
По полю ходила,
Ключі загубила.
Місяць бачив —
Не сказав,
А сонце йшло —
Ключі знайшло.
Перша, друга, третя хвиля
Чайці ніжки в річці мила.
Білі крила замочила,
Нагострила дзьоб!
Покотило, покотило,
По дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки,
На кілочку вийдеш ти.
Тарарах, тарарах,
Їде Хома на волах.
— На яких?
— На рябих.
— На чиїх?
— На Мартинових.
(Автор: Д. Чередниченко)
Сорока-ворона
На дубі сиділа,
Боярів лічила:
Калина-малина,
Суниця-чорниця,
В’яз.
Хто буде жмуриться,
Той буде князь.
(Автор: з народного)
Зайчик стрибнув: раз,
Білка скаче: два,
Мишка бігла: три,
Та жмуритись вийдеш ти!
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що зробити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
У цариці на лугу
Загубив мужик дугу.
Шарив, шарив — не найшов,
Та й заплакав, та й пішов.
Йшов крокодил,
Люльку курив.
Люлька упала
І написала:
«Раз, два, три — вийди ти!»
Наша мати, ваша мати
Мали в поле кози гнати —
Треба їм допомагати.
Геть!
(Автор: В. Гринько)
Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчики, аж два.
— Де ми будем, брате, жити
Як покосять в полі жито?
— Раз, два — та й тікати —
Буде нас стіжок ховати!
Раз, два — та й зима...
В ліс втечемо — нас нема.
(Автор: М. Людкевич)
Ти — метелик,
Я — джмелятко,
Ти — маленький,
Я — малятко.
Хто до танцю
Має хист?
Хто найкращий
Танцюрист?
З нас один
На луг летить.
У квітках
Тобі жмурить.
(Автор: з народного)
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми, як вітри,
А жмуритись будеш ти!
Ходить бусол по болоту,
просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
— Не піду!
Бусол каже:
— Заплачу.
(Автор: з народного)
Сидить жаба під корчем,
зачинає рити.
На кого це слово впаде,
той буде жмурити.
(Автор: М. Пономаренко)
Кілька яблучок червоних
Принесла в гніздо ворона.
Два дала вороненяті,
Два великих — його тату,
А чотири — заховала.
Ви, мабуть, порахували,
Скільки яблук вона мала?
Лічилочка
(Автор: Н.Забіла)
Одна маленька дівчинка
пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
край тину стали в ряд.
Під вітами три квітоньки,
чотири будяки.
Над ними п’ять метеликів
ведуть свої танки.
Шість коників змагаються —
хто вище всіх плигне?
А сім пташок цвірінькають,
вітаючи мене.
До тину між деревами
драбину я припну,
угору по драбиночці
аж вісім раз ступну.
У мене дев’ять друзів є,
покличу їх мерщій
і десять стиглих яблучок
складу у кошик свій.
Смачних рум’яних яблучок
нам вистачить усім:
я друзям дам по одному,
сама десяте з’їм.
(Автор: з народного)
— Кук, куку, зозулечка,
Чом рано не була?
— Боялася драгуна.
— Драгун тобі не судив.
Всадикіни діти
Хотять полетіти.
Від моря до моря,
До Києва-города,
Там тітка Орина
По воду ходила.
Радивон, вийди вон.
Аки, маки, таки, паки,
завелися в річці раки,
стали раки воду пити -
ти виходь, тобі водити,
Наша совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
(Автор: Д. Чередниченко)
Летіла летілка,
Лічила лічилку:
Один — крякотин,
Другин — туркотин,
Третин — сокотин...
Хто зазіває,
Той буде жмурин.
За горами, за лісами
стоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три —
то жмурити будеш ти!
(Автор: В. Підпалий)
Летів рій бджілок зі ста лічилок.
Зійшлися діти, давай лічити.
Бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить —
жмуритись мусить.
(Автор: В. Кленц)
Під дубочком — їжачок,
На дубочку — павучок.
Біля заростів лози —
Козенятко й дві кози.
Поспішають до ріки
Два горласті гусаки.
А ще п’ять качок під в’язом...
Полічи-но всіх їх разом.
(Автор: В. Сенцовський)
Раз, два, три, чотири, п’ять —
З півдня ластівки летять.
Раз, два, три, чотири, п’ять —
Діти вийшли їх вітать.
Раз, два, три, чотири, п’ять
Нумо разом рахувать:
Раз, два, три, чотири, п’ять
П’ять пташок і діток п’ять!
