(Автор: з народного)

Йшла Маринка на стежинку
Загубила там корзинку,
А в корзинці паляниця,
Хто її з’з'їв, тому жмуриться.

Ой, росло у полі жито,
Добрим дощиком полито.
Жито стигло, достигало,
Колосочками кивало.
А ти, Киве, не кивай,
А на вулицю тікай!

Ходила квочка
Коло кілочка,
Водила діток
Коло квіток.
Квок, квок,
Золотий клубок.

Раз-метелик, два-жучок
(Автор: Л.Вознюк)

Раз — метелик, два — жучок,
три — невтомний павучок,
а чотири — бабка спритна,
п’ять — то сонечко привітне,
шість — потішний світлячок,
сім — то джмелик-дивачок,
вісім — бджілка-трудівниця,
дев’ять — мушка-танцівниця,
десять — коник-стрибунець.
Тут лічилочці кінець!

Верба
(Автор: Л.Вознюк)

Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.

Ати-бати
(Автор: Л.Вознюк)

Ати-бати — йшли солдати,
Ати-бати — на базар.
Ати-бати — що купили?
Ати-бати — самовар.
Ати-бати — що платили?
Ати-бати — три рублі.
Ати-бати — йшли солдати,
Ати-бати — вийди ти.

Лісова лічилка
(Автор: Г.Чубай)

Раз і два.
Раз і два.
В нас лічилка — лісова!
В лісі — дерево дуплисте,
а в дуплі живе сова,
що жовтаві очі має,
Спить — удень. Вночі — літає.
Добрий сну, сові приснись!
Я — ховаюсь! Ти — жмурись!

(Автор: з народного)

Сіла качка на гніздечко,
Золоті несе яєчка.
Скільки їх там, відгадай?
Раз, два, три — і утікай!

Ішов кіт
Через сто воріт,
До кінця дійшов,
Котеня знайшов —
Няв!

Зайчик-зайчик-побігайчик,
Виніс хліба нам окрайчик,
Виніс свіжої води,
Ой, виходь жмуритись ти!

Йшла зозуля біля саду,
Наступила на розсаду.
І сказала: «Ку-ку-мак,
Вибирай один кулак».

У зеленому садочку
Сидить котик в холодочку.
Лапкою він чеше вуса,
Язичком він лиже пузо.
Мишенята, не зівайте,
Від коточка утікайте!

Їде карета, дзвоном дзвонить,
Вийшла пані, лічить коні.
Раз, два, три —
З цього кола вийдеш ти.

(Автор: Б.Стельмах)

Раз, два, три, чотири, п’ять —
п’ятеро пташат летять!
Перше!
Друге!
Третє!
П’яте!
Йду четвертого шукати!

Мандрівна лічилочка
(Автор: Л.Вознюк)

Ми лісочком мандрували,
все довкола рахували.
Раз — суничка, два — малинка,
три — край стежечки ожинка,
а чотири — то чорнички,
що засмаглі мають щічки.
П’ять — грибок-боровичок,
ось минувся вже лісок.
Далі полем мандрували,
все довкола рахували.
Раз — волошка, два — то жито,
три — все поле маком вкрите,
а чотири — гречка квітне,
зустрічає бджіл привітно.
П’ять — пшениченьку знайшли,
ось і поле перейшли.
Далі лугом мандрували,
все довкола рахували.
Раз — дзвіночок, два — ромашка,
три — духмяна біла кашка,
а чотири — конюшина
звеселила всю долину.
П’ять — то коник-стрибунець...
Ось прогулянки кінець.
Мандрували, потомились,
рахувати научились.
Хочеш вміти рахувати?
Завтра з нами йди гуляти.

(Автор: з народного)

Наша Таня уночі
Загубила три ключі.
Місяць бачив — недобачив,
Ключ!

Бігла лялька по току
У червонім ковпаку,
їла цукор і медок,
Вийшов зайчик — корольок!

Стакан-лимон,
Вийди вон.
Стакан води,
Вийди ти.
Стакан заварки,
Виходь без сварки.

Сидить дід на кілку,
Курить люльку з табаку,
А бабуха-лебедуха
Не злюбила того духа.
Дим.

Джибанець, воронець,
а хто вийде — молодець!

Ану рукою затулись, не дивись!

Іван, капітан,
Чим ти коні попутав?
Срібним злотом,
Під копитом Ворожбитом.
Дзінь! Брязь!
Вийшов князь!

(Автор: М.Пономаренко)

Вісім вишеньок дозріли,
Дві — ледь-ледь почервоніли
Стала сойка щебетати,
Взялась вишні рахувати —
Полічити всі не може,
Ну, а ти їй допоможеш?

Стоять коні на припоні.
Перший мій, другий твій.
Третього лови мерщій!

(Автор: В.Коломієць)

Качка з річки йшла,
гурт качат вела:
це — качатко сиве,
це — як жовта слива,
це — брудненький квачик,
це — м’якенький м’ячик,
це — як вовни жменька,
це — кривеньке,
це — сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?

(Автор: з народного)

Бігає заєць по льоду,
рвав траву лободу
Що набрав — то в пучок,
мій, мій сірячок.

Стоїтъ півень на току
у червонім чобітку
Будем півника просити:
ходи жито молотити.

(Автор: Б. Стельмах)

П’ять зайчаток вийшли з дому,
Спершу стали по одному,
Далі — в пари, топчуть сніг...
Хто без пари — геть побіг!

Йшла собака через міст —
чотири лапи,
п’ятий хвіст.

Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.

Їхав лис через ліс,
поламав сто коліс.
Треба стати, погадати,
скільки йому грошей дати.

Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
Ходи жито молотити!

А Іван-копитан,
Чим ти коні копитав?
Сріблом-золотом — дзень, брязь,
Вийди, князь!

(Автор: з народного)

Хобре-бобре,
Заховайся добре.
Бо як знайду,
Шкуру здеру:
Піду до Івана — Зробить барабана.

Летіла сорока-білобока
І кричала: — Кра-кра-кра!
Ти, жмурка, закрий очі,
Ми втікаємо всі з двора.
А баранці-круторіжки
Скачуть собі край доріжки.
А ягнушки-клаповушки
Скачуть собі вище грушки.

(Автор: О. Сенатович)

Їде заєць до малечі
Ечі-печі поза плечі,
їде заєць до малечі.
Трохи їде, трохи йде.
Десять рік перебреде.
Як під вечір не наспіє —
десь, напевне, моркву сіє.
Поки виросла та морква,
на дворі малеча змокла.

(Автор: з народного)

Раз, два, три, чотири,
Мене грамоти учили:
І читать, і писать,
І на конику скакать.

Трікі-трілі, трілі-тон,
Сіли троє у вагон,
Поїхали у Китай
Пити там солодкий чай.

Грибки, грибки,
Сходьтеся докупки!
Моремушки, ковпачки,
Взувайтеся в ходачки.
Чобітки зелені, —
Збігайтесь до мене!

Мидір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
Вже вареників немає —
Хто жмуритись починає?

Павлику, равлику,
Вистав роги
На чотири стоги:
Тобі два, мені два —
Поділимось обидва.

Учора чередник
Для череднички
Купив червоні черевички.

Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Треба стать погадать,
Що тим коням їсти дать.

(Автор: М. Пономаренко)

Десять жабок на ставку
Рахували осоку:
— Раз — листочок,
— Два — листочок...
Всілись жабки на місточок.
Три, чотири, п’ять, шість, сім —
По листку не вийшло всім.
Скільки ще листочків взяти,
Щоб всім жабкам їх роздати?

(Автор: Б. Стельмах)

Раз, два, три, чотири, п’ять!
П’ятеро пташат летять —
Перше, друге, третє... п’яте.
Йду четвертого шукати.

(Автор: В. Гринько)

Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчика аж два.
— Де ми будем, брате, жити,
Як покосять в полі жито?
— Раз, два — та й тікати —
Буде нас стіжок ховати!
Раз, два — та й зима...
В ліс втечемо — нас нема.